Главная /
Форум - Вирощування раннього помідора.
«ООО «Издательство «Деметра», Агрожурнал «Настоящий Хозяин»», Настоящий Хозяин, г. Киев
сказал:
19.09.2012 - 14:25
19.09.2012 - 14:25
Вирощування раннього помідора.
(ознакомительная статья)
Помідору належить одне з провідних місць серед овочевих культур. Цінність його обумовлюється насамперед високими смаковими, поживними і дієтичними якостями плодів, які використовуються як у свіжому, так і в переробленому вигляді і користуються великим попитом у населення. У плодах помідора містяться білки, ферменти, амінокислоти, пектини, мінеральні солі, вітаміни А, В1, В2, В3, В6, С, К, РР.
Сучасна медицина рекомендує плоди помідора в якості лікувально-дієтичного засобу хворим з порушенням обміну речовин, при пониженій кислотності шлункового соку, захворюванні печінки і особливо в тих випадках, коли є порушення процесів обміну калію в організмі. Наявність у плодах яблучної та лимонної кислот покращує апетит, активізує процеси травлення, пригнічує шкідливу мікрофлору. Вживання помідора є профілактикою атеросклерозу. Незамінні плоди помідора і при цинготних захворюваннях. Останнім часом медики звернули увагу і на таку досить корисну речовину, що міститься в помідорах, як лікопін. Ця органічна сполука додає плодам насиченості кольору і разом з тим є надзвичайно сильним натуральним антиоксидантом, що істотно знижує ризик розвитку дуже поширених останнім часом ракових і серцево-судинних захворювань.
Помідор – найпоширеніша овочева рослина родини пасльонових. Світове виробництво його становить близько 70 млн. т., а площі досягають майже 3,0 млн. га. Найбільшими у світі виробниками плодів помідора є Китай, Мексика, Італія, Іспанія, США. В Україні залежно від кліматичних умов та вегетаційного періоду вирощують 1600-1800 тис. т плодів помідора. Це невисокий показник, і у країні є всі можливості виробляти в найближчий період 3-5 млн. т плодів помідора, що дасть можливість довести споживання цінних плодів до європейського рівня.
Споживач розподіляє плоди помідора за формою, смаковими якостями, забарвленням. Перевага віддається рівномірно і повністю забарвленим плодам, міцним, без ушкоджень, з добрими смаковими якостями. Найвища вартість на міжнародних ринках вишнеподібного, сливоподібного і крупноплідного помідора. Добрим попитом користується помідор з рожевим та оранжевим забарвленням. Особливо захоплюються ним любителі, які тримають колекції по 200-500 різних зразків, вивчають їх, відокремлюють насіння, розповсюджують, навіть проводять власні дослідження і селекцію.
Для отримання раннього врожаю помідора використовують розсадний спосіб вирощування. Цей спосіб дозволяє значно раніше отримати ранню продукцію і реалізувати її за вигіднішими цінами, ідеально підготувати грунт для висаджування розсади, максимально очистити його від бур'янів і уникнути перших (найскладніших) ручних прополювань, заощадити насіннєвий матеріал, краще контролювати густоту стояння рослин, одержати більш високий врожай і зібрати його в оптимальний термін.
Вирощування розсади
Розсаду помідора вирощують як із застосуванням пікіровки, так і без неї. Пікіровка сіянців не є необхідною, однак з погляду заощадження енергії для обігріву розсадних споруд і економії площі пікіровка є доречною і прийнятною.
Варто відмітити, що тільки високоякісна розсада, яка забезпечує одержання врожаю на 15-20 діб раніше у порівнянні з безрозсадною культурою або гарантує одержання більш високих і стійких врожаїв, є економічно доцільною. Без пікіровки розсаду вирощують, використовуючи касети, горщечки чи торф'яні кубики.
Строк сівби визначається можливим терміном початку висаджування розсади в грунт (плівкові теплиці на сонячному обігріві), віком розсади й обсягом її вирощування і залежить від типу розсадної споруди та можливості забезпечення температурного режиму. Чим кращі температурний режим і освітленість, тим швидше йдуть ростові процеси. Плівкові теплиці з обігрівом є найбільш перспективними та розповсюдженими розсадними спорудами, однак ще дуже багато овочівників вирощують розсаду помідора у парниках на біологічному обігріві.
Щоб мати ранню розсаду (а отже і ранній врожай помідора), насіння на Поліссі висівають на початку березня, в Лісостепу протягом лютого, у Степу – першій половині лютого. Насіння висівають у заповнені грунтосумішшю ящики або в парники. Висіяне насіння загортають шаром землі 0,5-1 см.
Оптимальна температура до появи сходів помідора 20-25°С. За такої температури сходи з'являються на 4-6 добу залежно від сорту. Нищі температури затримують появу сходів. Після появи сходів на дві – три доби знижують температуру до 10-12°С, щоб уникнути витягування сіянців. Надалі підтримують температуру повітря 20-25°С – у сонячні дні, 16-20°С у хмарні, та 12-14°С – вночі. Обов'язковим є періодичне провітрювання теплиць для зниження денних температур і вологості повітря. Рослини, вирощені при високій вологості повітря і температурі, стають зніженими та уражуються хворобами.
Після появи одного – двох справжніх листочків, у віці 18-20 діб від появи сходів, проводять пікірування (якщо розсада вирощується в ящиках, на стелажах або висіяна в грунт теплиці чи парника). Не можна допускати переростання сіянців, витягування їх, тому що це знижує продуктивність першої китиці, яка закладається у цій фазі.
Поливати розсаду необхідно регулярно, промочуючи весь кореневмісний шар, але при цьому не допускати перезволоження ґрунту, тому що за перезволоження дуже часто розвивається захворювання «чорна ніжка». В хмарну погоду поливи варто робити рідше. Температура поливної води повинна бути близько 20-25°С і тільки в період загартовування розсади можна використовувати воду з температурою 16-18°С. Підсипання розсади, вирощуваної з дотриманням усіх режимів, непотрібне. Тільки у випадку витягування розсади підсипання є ефективним прийомом збереження її якості.
Для стримування витягування розсади застосовують препарат ТУР. Обробляється розсада у фазі трьох – чотирьох справжніх листків з розрахунку 20 мл на 10 л води. За виникнення небезпеки переростання роз- сади таку обробку можна повторити через 7-10 діб після першої (один – два рази). Обприскуючи розсаду ТУРом, варто звертати увагу на рівномірність обробки; більш сприятливими для обприскування є вечірні години або хмарна погода. Однак за правильної підтримки всіх режимів (температури, вологості, живлення, освітленості) необхідність застосування ТУРу виникає рідко, тільки при затримці з висаджуванням розсади через погодні умови.
Вирощування розсади в різних спорудах захищеного ґрунту залежить від створення умов, що набагато відрізняються від відкритого ґрунту за температурою і, особливо, за вологістю повітря, інтенсивністю освітлення, рухом повітря. Тому найважливішим моментом у підготовці розсади є загартовування. Період загартовування триває 12-15 діб. Метою загартовування є підвищення холодостійкості розсади, стійкості до сонячної радіації та до низької вологості повітря. Досягається це шляхом провітрювання в денний час, а потім і вночі та зменшення кількості поливів.
За дві-три доби до висаджування розсади проводять профілактичну обробку рослин фунгіцидами: Татту 55% к.с. з розрахунку 3-4 л/га, Ридоміл Голд (68% с.п. – 2,5) кг/га й іншими препаратами.
Напередодні висаджування розсаду добре поливають, але не перезволожують, тому що це призводить до сильного обводнення клітин і викликає крихкість стебел. Оптимальним віком розсади для ранньостиглих сортів і гібридів є 45 діб (касетна розсада) і 50-60-діб (розсада, вирощена з пікіровкою).
Висаджування розсади
Розсаду помідора висаджують, коли мине загроза весняних заморозків, і верхній шар ґрунту (10-12 см) прогріється до 12-13°С. Для одержання раннього врожаю при застосуванні заходів боротьби із заморозками розсаду ранньостиглих сортів і гібридів висаджують на 10-15 діб раніше від масових строків висаджування.
Строки садіння розсади ранньостиглих сортів у зоні Степу кінець другої – третя декади квітня, Лісостепу третя декада квітня – перша декада травня і в Поліссі – друга декада травня.
За дві-три доби до висаджування розсади ґрунт добре зволожують, щоб висаджені рослини не страждали від нестачі вологи і швидше акліматизувалися в нових умовах. Гарне приживання розсади і посилений розвиток кореневої системи забезпечує біостимулятор – Радифарм. Безпосередньо перед висаджуванням кореневу систему вмочують у розчин Радифарму (300 мл/100 л води), касетну розсаду просочують таким розчином. Через сім діб обробку повторюють (150 мл/100 л води). За краплинного зрошення Радифарм вносять з поливною водою (4–5 л/га і через сім діб 2–3 л/га).
За краплинного зрошення найчастіше застосовують дворядкову схему 120-130 + 50-60 х 25-35 см (32–44 тис./га), а також однорядну схему 140 х 25-40 см (18–28 тис./га).
За поверхневого зрошення доцільно використовувати однорядкову схему 70 х 25-50 см (28–57 тис./га в залежності від групи стиглості), а також дворядкову схему 90-100 + 40-50 х 25-35 см (28–57 тис./га).
Розсаду висаджують вручну, а якщо площі садіння великі – розсадосадильними машинами. Висаджувати краще розсаду в другій половині дня, щоб рослини менше в’янули, а також у хмарні дні. За ніч у рослин відновлюється тургор, і на другий день вони менше в'януть і швидше приживаються. Варто пам'ятати, що для садіння розсадосадильною машиною потрібна однорідна вирівняна розсада, щоб не ушкоджувалася коренева система рослин, і посадка здійснювалася на однакову глибину.
Догляд за рослинами
Через три-п'ять діб після висаджування розсади на місцях загиблих рослин підсаджують нові і розпушують грунт у міжряддях на глибину 6-8 см. Вдруге міжряддя розпушують через 10-12 діб на глибину 10-12 см. На зрошуваних землях за поверхневого поливу міжряддя розпушують після кожного поливу на глибину 12-15 см. Протягом вегетаційного періоду міжряддя розпушують 4-5 разів. За умов достатнього зволоження рослини підгортають.
Щоб запобігти пошкодженню висадженої у ранні строки розсади заморозками, застосовують мульчування плівкою, димлення і дощування. За ранніх строків висаджування внаслідок коливання температур спостерігається опадання квіток і зав'язі на першому та другому суцвіттях. Зменшується опадання квіток і зав'язей за висаджування добре загартованої розсади. Для кращого провітрювання та ураження хворобами на рослинах обривають листки до першої китиці.
У процесі цвітіння і дозрівання плодів помідор використовує максимальну кількість поживних речовин, тому його необхідно регулярно підживлювати. Перше підживлення проводять через 15-20 діб після висаджування розсади, друге – перед початком плодоутворення.
На ранніх фазах розвитку гарні результати дає Майстер у дозі 2–3 кг/га або Плантафол – 1 кг/га для стимулювання процесів вегетації, пом’якшення стресового впливу пестицидів, підвищення коефіцієнта засвоєння поживних речовин із ґрунту. Плантафол цікавий тим, що в його склад входить прилипач, що підвищує ефективність використання мікро- і макроелементів, які входять до складу препарату. Майстер і Плантафол добре використовувати з Мегафолом (біостимулятор – антидепресант) у дозі 0,3–0,5 л/га при стресових погодних умовах (заморозки, посуха, різкі коливання температури).
На початку цвітіння, щоб уникнути опадання квіток і зав’язей, запобігання вершинної гнилі доцільно обробляти помідор препаратом Брексил кальцію – 1–2 кг/м3 води. Через 10 діб обробку повторюють. Якщо надалі буде зберігатися суха погода з підвищеними температурами, то необхідно провести третю обробку Брексилом кальцію у тій самій дозі, через 10 діб після останньої обробки.
Обприскування рослин помідора на початку дозрівання плодів препаратами Майстер 2–3 кг/га або Плантафол 1–1,5 кг/га прискорює дозрівання, збільшує вміст вуглеводів і вітамінів у плодах.
Для захисту від хвороб і шкідників проводять обробки рослин препаратами:
першу обробку через 12-14 діб після висаджування розсади в ґрунт препаратом Татту в нормі 3 л/га;
другу обробку через 8-10 діб препаратом Квадрис у нормі 0,6 л/га;
третю обробку через 8-10 діб інсектицидом Нурелл Д в нормі до 1 л/га;
четверту обробку через 8-10 діб препаратом Ридомил Голд у нормі 2,5 кг/га, якщо є необхідність, то додають препарат Матч у нормі 0,4 л/га (проти шкідників).
Норми поливів залежать від фаз росту рослин і погодних умов. Поливна норма також залежить від глибини залягання ґрунтових вод і об'ємної ваги ґрунту. За поверхневого зрошення до початку дозрівання плодів поливна норма не повинна перевищувати 250-350 м3/га, а в період плодоношення дорівнювати 400-550 м3/га. У прохолодну погоду норми поливу зменшують.
За краплинного зрошення використовують легкорозчинні комплексні добрива Кристалон, Кеміра, Террафлекс. До зав'язування плодів співвідношення поживних елементів повинно бути N:Р 1,2-1,3:1. У цей період через кожні три тижні необхідно вносити ортофосфорну кислоту. Під час формування плодів і збирання врожаю співвідношення повинно становити N:К 1:1,5. Калійну селітру бажано вносити перед цвітінням.
Для контролю багатьох видів бур’янів – як однорічних, так і багаторічних, які створюють значну конкуренцію для помідора у період вегетації, рекомендується застосовувати високоефективний гербіцид Тітус. Даний препарат здатний контролювати всі злакові бур’яни, а також основні дводольні. Тітус рекомендується вносити в нормі 50 г/га + Тренд 90–0,2 л/га дворазово. Перше обприскування проводять після висаджування розсади через 4-10 діб, друге – по другій хвилі бур’янів, з інтервалом 7–10 діб після попередньої обробки (рекомендується додавати Зенкор у нормі 100-300 г/га).
Збирання помідора
Урожай помідора збирають вибірково по мірі дозрівання плодів. Плоди помідора залежно від призначення поділяються: для споживання у свіжому вигляді, цілісноплідного консервування і консервів для дитячого харчування, соління, переробки.
Розрізняють стиглість плодів: зелену (плоди повністю сформовані, але ще зелені), бланжеву (плоди білувато-зелені), рожеву або буру (плоди починають червоніти) і червону (плоди червоні).
Плоди зеленої і бланжевої стиглості збирають для дозрівання та транспортування на далекі відстані. Для реалізації і переробки плоди збирають у рожевій стиглості. Через день після збирання вони стають червоними.
Вручну помідор починають збирати, як правило, при дозріванні 10-15% плодів, однак залежно від ситуації на ринку багато фермерів починають збирання і раніше. Ціна реалізації помідора дуже сильно залежить від строків його надходження на ринок. Тому за більш раннього надходження продукції на ринок навіть на один-два тижні, може подвоїти доходи фермера із-за більш високої реалізаційної ціни.
Сучасні гібриди дозрівають досить дружно, і їхні плоди, залишаючись на рослинах уже дозрілими, дуже тривалий час зберігають і товарні якості, і транспортабельність, що теж дозволяє регулювати частоту зборів і зводити її до мінімуму.
Для прискорення дозрівання плодів помідор обробляють препаратами групи етефонів (етефон, етрел, гідрел, декстрел і т.д.). Варто пам'ятати, що ефективність цієї обробки значною мірою залежить від погодних умов у наступний період. Обробку варто проводити за температури не нижче 15°С. За нижчих температур обробка є малоефективною. Також потрібно пам'ятати, що через 5-7 діб після обробки структура плоду розрихлюється (плоди стають м'якими), тому площі обробки потрібно координувати з можливістю збирання. Така обробка збільшує кількість зрілих плодів на 15-30%.
Зберігають свіжі плоди в тарі у закритих чистих приміщеннях, що вентилюються. Строки зберігання помідора: червоного (жовтого, оранжевого), рожевого ступенів зрілості за температури 0+20С не більше 1-1,5 місяця, бурого +4+60С, молочного +8+100С, зеленого +12-+140С – не більше 1 місяця. Відносна вологість повітря повинна становити 85-90%.
Кутовенко В.Б., канд. с. г. наук, кафедра Овочівництва НУБіП України
Гаврилюк О.С., Заліщицький аграрний коледж ім. Храпливого
(ознакомительная статья)
Помідору належить одне з провідних місць серед овочевих культур. Цінність його обумовлюється насамперед високими смаковими, поживними і дієтичними якостями плодів, які використовуються як у свіжому, так і в переробленому вигляді і користуються великим попитом у населення. У плодах помідора містяться білки, ферменти, амінокислоти, пектини, мінеральні солі, вітаміни А, В1, В2, В3, В6, С, К, РР.
Сучасна медицина рекомендує плоди помідора в якості лікувально-дієтичного засобу хворим з порушенням обміну речовин, при пониженій кислотності шлункового соку, захворюванні печінки і особливо в тих випадках, коли є порушення процесів обміну калію в організмі. Наявність у плодах яблучної та лимонної кислот покращує апетит, активізує процеси травлення, пригнічує шкідливу мікрофлору. Вживання помідора є профілактикою атеросклерозу. Незамінні плоди помідора і при цинготних захворюваннях. Останнім часом медики звернули увагу і на таку досить корисну речовину, що міститься в помідорах, як лікопін. Ця органічна сполука додає плодам насиченості кольору і разом з тим є надзвичайно сильним натуральним антиоксидантом, що істотно знижує ризик розвитку дуже поширених останнім часом ракових і серцево-судинних захворювань.
Помідор – найпоширеніша овочева рослина родини пасльонових. Світове виробництво його становить близько 70 млн. т., а площі досягають майже 3,0 млн. га. Найбільшими у світі виробниками плодів помідора є Китай, Мексика, Італія, Іспанія, США. В Україні залежно від кліматичних умов та вегетаційного періоду вирощують 1600-1800 тис. т плодів помідора. Це невисокий показник, і у країні є всі можливості виробляти в найближчий період 3-5 млн. т плодів помідора, що дасть можливість довести споживання цінних плодів до європейського рівня.
Споживач розподіляє плоди помідора за формою, смаковими якостями, забарвленням. Перевага віддається рівномірно і повністю забарвленим плодам, міцним, без ушкоджень, з добрими смаковими якостями. Найвища вартість на міжнародних ринках вишнеподібного, сливоподібного і крупноплідного помідора. Добрим попитом користується помідор з рожевим та оранжевим забарвленням. Особливо захоплюються ним любителі, які тримають колекції по 200-500 різних зразків, вивчають їх, відокремлюють насіння, розповсюджують, навіть проводять власні дослідження і селекцію.
Для отримання раннього врожаю помідора використовують розсадний спосіб вирощування. Цей спосіб дозволяє значно раніше отримати ранню продукцію і реалізувати її за вигіднішими цінами, ідеально підготувати грунт для висаджування розсади, максимально очистити його від бур'янів і уникнути перших (найскладніших) ручних прополювань, заощадити насіннєвий матеріал, краще контролювати густоту стояння рослин, одержати більш високий врожай і зібрати його в оптимальний термін.
Вирощування розсади
Розсаду помідора вирощують як із застосуванням пікіровки, так і без неї. Пікіровка сіянців не є необхідною, однак з погляду заощадження енергії для обігріву розсадних споруд і економії площі пікіровка є доречною і прийнятною.
Варто відмітити, що тільки високоякісна розсада, яка забезпечує одержання врожаю на 15-20 діб раніше у порівнянні з безрозсадною культурою або гарантує одержання більш високих і стійких врожаїв, є економічно доцільною. Без пікіровки розсаду вирощують, використовуючи касети, горщечки чи торф'яні кубики.
Строк сівби визначається можливим терміном початку висаджування розсади в грунт (плівкові теплиці на сонячному обігріві), віком розсади й обсягом її вирощування і залежить від типу розсадної споруди та можливості забезпечення температурного режиму. Чим кращі температурний режим і освітленість, тим швидше йдуть ростові процеси. Плівкові теплиці з обігрівом є найбільш перспективними та розповсюдженими розсадними спорудами, однак ще дуже багато овочівників вирощують розсаду помідора у парниках на біологічному обігріві.
Щоб мати ранню розсаду (а отже і ранній врожай помідора), насіння на Поліссі висівають на початку березня, в Лісостепу протягом лютого, у Степу – першій половині лютого. Насіння висівають у заповнені грунтосумішшю ящики або в парники. Висіяне насіння загортають шаром землі 0,5-1 см.
Оптимальна температура до появи сходів помідора 20-25°С. За такої температури сходи з'являються на 4-6 добу залежно від сорту. Нищі температури затримують появу сходів. Після появи сходів на дві – три доби знижують температуру до 10-12°С, щоб уникнути витягування сіянців. Надалі підтримують температуру повітря 20-25°С – у сонячні дні, 16-20°С у хмарні, та 12-14°С – вночі. Обов'язковим є періодичне провітрювання теплиць для зниження денних температур і вологості повітря. Рослини, вирощені при високій вологості повітря і температурі, стають зніженими та уражуються хворобами.
Після появи одного – двох справжніх листочків, у віці 18-20 діб від появи сходів, проводять пікірування (якщо розсада вирощується в ящиках, на стелажах або висіяна в грунт теплиці чи парника). Не можна допускати переростання сіянців, витягування їх, тому що це знижує продуктивність першої китиці, яка закладається у цій фазі.
Поливати розсаду необхідно регулярно, промочуючи весь кореневмісний шар, але при цьому не допускати перезволоження ґрунту, тому що за перезволоження дуже часто розвивається захворювання «чорна ніжка». В хмарну погоду поливи варто робити рідше. Температура поливної води повинна бути близько 20-25°С і тільки в період загартовування розсади можна використовувати воду з температурою 16-18°С. Підсипання розсади, вирощуваної з дотриманням усіх режимів, непотрібне. Тільки у випадку витягування розсади підсипання є ефективним прийомом збереження її якості.
Для стримування витягування розсади застосовують препарат ТУР. Обробляється розсада у фазі трьох – чотирьох справжніх листків з розрахунку 20 мл на 10 л води. За виникнення небезпеки переростання роз- сади таку обробку можна повторити через 7-10 діб після першої (один – два рази). Обприскуючи розсаду ТУРом, варто звертати увагу на рівномірність обробки; більш сприятливими для обприскування є вечірні години або хмарна погода. Однак за правильної підтримки всіх режимів (температури, вологості, живлення, освітленості) необхідність застосування ТУРу виникає рідко, тільки при затримці з висаджуванням розсади через погодні умови.
Вирощування розсади в різних спорудах захищеного ґрунту залежить від створення умов, що набагато відрізняються від відкритого ґрунту за температурою і, особливо, за вологістю повітря, інтенсивністю освітлення, рухом повітря. Тому найважливішим моментом у підготовці розсади є загартовування. Період загартовування триває 12-15 діб. Метою загартовування є підвищення холодостійкості розсади, стійкості до сонячної радіації та до низької вологості повітря. Досягається це шляхом провітрювання в денний час, а потім і вночі та зменшення кількості поливів.
За дві-три доби до висаджування розсади проводять профілактичну обробку рослин фунгіцидами: Татту 55% к.с. з розрахунку 3-4 л/га, Ридоміл Голд (68% с.п. – 2,5) кг/га й іншими препаратами.
Напередодні висаджування розсаду добре поливають, але не перезволожують, тому що це призводить до сильного обводнення клітин і викликає крихкість стебел. Оптимальним віком розсади для ранньостиглих сортів і гібридів є 45 діб (касетна розсада) і 50-60-діб (розсада, вирощена з пікіровкою).
Висаджування розсади
Розсаду помідора висаджують, коли мине загроза весняних заморозків, і верхній шар ґрунту (10-12 см) прогріється до 12-13°С. Для одержання раннього врожаю при застосуванні заходів боротьби із заморозками розсаду ранньостиглих сортів і гібридів висаджують на 10-15 діб раніше від масових строків висаджування.
Строки садіння розсади ранньостиглих сортів у зоні Степу кінець другої – третя декади квітня, Лісостепу третя декада квітня – перша декада травня і в Поліссі – друга декада травня.
За дві-три доби до висаджування розсади ґрунт добре зволожують, щоб висаджені рослини не страждали від нестачі вологи і швидше акліматизувалися в нових умовах. Гарне приживання розсади і посилений розвиток кореневої системи забезпечує біостимулятор – Радифарм. Безпосередньо перед висаджуванням кореневу систему вмочують у розчин Радифарму (300 мл/100 л води), касетну розсаду просочують таким розчином. Через сім діб обробку повторюють (150 мл/100 л води). За краплинного зрошення Радифарм вносять з поливною водою (4–5 л/га і через сім діб 2–3 л/га).
За краплинного зрошення найчастіше застосовують дворядкову схему 120-130 + 50-60 х 25-35 см (32–44 тис./га), а також однорядну схему 140 х 25-40 см (18–28 тис./га).
За поверхневого зрошення доцільно використовувати однорядкову схему 70 х 25-50 см (28–57 тис./га в залежності від групи стиглості), а також дворядкову схему 90-100 + 40-50 х 25-35 см (28–57 тис./га).
Розсаду висаджують вручну, а якщо площі садіння великі – розсадосадильними машинами. Висаджувати краще розсаду в другій половині дня, щоб рослини менше в’янули, а також у хмарні дні. За ніч у рослин відновлюється тургор, і на другий день вони менше в'януть і швидше приживаються. Варто пам'ятати, що для садіння розсадосадильною машиною потрібна однорідна вирівняна розсада, щоб не ушкоджувалася коренева система рослин, і посадка здійснювалася на однакову глибину.
Догляд за рослинами
Через три-п'ять діб після висаджування розсади на місцях загиблих рослин підсаджують нові і розпушують грунт у міжряддях на глибину 6-8 см. Вдруге міжряддя розпушують через 10-12 діб на глибину 10-12 см. На зрошуваних землях за поверхневого поливу міжряддя розпушують після кожного поливу на глибину 12-15 см. Протягом вегетаційного періоду міжряддя розпушують 4-5 разів. За умов достатнього зволоження рослини підгортають.
Щоб запобігти пошкодженню висадженої у ранні строки розсади заморозками, застосовують мульчування плівкою, димлення і дощування. За ранніх строків висаджування внаслідок коливання температур спостерігається опадання квіток і зав'язі на першому та другому суцвіттях. Зменшується опадання квіток і зав'язей за висаджування добре загартованої розсади. Для кращого провітрювання та ураження хворобами на рослинах обривають листки до першої китиці.
У процесі цвітіння і дозрівання плодів помідор використовує максимальну кількість поживних речовин, тому його необхідно регулярно підживлювати. Перше підживлення проводять через 15-20 діб після висаджування розсади, друге – перед початком плодоутворення.
На ранніх фазах розвитку гарні результати дає Майстер у дозі 2–3 кг/га або Плантафол – 1 кг/га для стимулювання процесів вегетації, пом’якшення стресового впливу пестицидів, підвищення коефіцієнта засвоєння поживних речовин із ґрунту. Плантафол цікавий тим, що в його склад входить прилипач, що підвищує ефективність використання мікро- і макроелементів, які входять до складу препарату. Майстер і Плантафол добре використовувати з Мегафолом (біостимулятор – антидепресант) у дозі 0,3–0,5 л/га при стресових погодних умовах (заморозки, посуха, різкі коливання температури).
На початку цвітіння, щоб уникнути опадання квіток і зав’язей, запобігання вершинної гнилі доцільно обробляти помідор препаратом Брексил кальцію – 1–2 кг/м3 води. Через 10 діб обробку повторюють. Якщо надалі буде зберігатися суха погода з підвищеними температурами, то необхідно провести третю обробку Брексилом кальцію у тій самій дозі, через 10 діб після останньої обробки.
Обприскування рослин помідора на початку дозрівання плодів препаратами Майстер 2–3 кг/га або Плантафол 1–1,5 кг/га прискорює дозрівання, збільшує вміст вуглеводів і вітамінів у плодах.
Для захисту від хвороб і шкідників проводять обробки рослин препаратами:
першу обробку через 12-14 діб після висаджування розсади в ґрунт препаратом Татту в нормі 3 л/га;
другу обробку через 8-10 діб препаратом Квадрис у нормі 0,6 л/га;
третю обробку через 8-10 діб інсектицидом Нурелл Д в нормі до 1 л/га;
четверту обробку через 8-10 діб препаратом Ридомил Голд у нормі 2,5 кг/га, якщо є необхідність, то додають препарат Матч у нормі 0,4 л/га (проти шкідників).
Норми поливів залежать від фаз росту рослин і погодних умов. Поливна норма також залежить від глибини залягання ґрунтових вод і об'ємної ваги ґрунту. За поверхневого зрошення до початку дозрівання плодів поливна норма не повинна перевищувати 250-350 м3/га, а в період плодоношення дорівнювати 400-550 м3/га. У прохолодну погоду норми поливу зменшують.
За краплинного зрошення використовують легкорозчинні комплексні добрива Кристалон, Кеміра, Террафлекс. До зав'язування плодів співвідношення поживних елементів повинно бути N:Р 1,2-1,3:1. У цей період через кожні три тижні необхідно вносити ортофосфорну кислоту. Під час формування плодів і збирання врожаю співвідношення повинно становити N:К 1:1,5. Калійну селітру бажано вносити перед цвітінням.
Для контролю багатьох видів бур’янів – як однорічних, так і багаторічних, які створюють значну конкуренцію для помідора у період вегетації, рекомендується застосовувати високоефективний гербіцид Тітус. Даний препарат здатний контролювати всі злакові бур’яни, а також основні дводольні. Тітус рекомендується вносити в нормі 50 г/га + Тренд 90–0,2 л/га дворазово. Перше обприскування проводять після висаджування розсади через 4-10 діб, друге – по другій хвилі бур’янів, з інтервалом 7–10 діб після попередньої обробки (рекомендується додавати Зенкор у нормі 100-300 г/га).
Збирання помідора
Урожай помідора збирають вибірково по мірі дозрівання плодів. Плоди помідора залежно від призначення поділяються: для споживання у свіжому вигляді, цілісноплідного консервування і консервів для дитячого харчування, соління, переробки.
Розрізняють стиглість плодів: зелену (плоди повністю сформовані, але ще зелені), бланжеву (плоди білувато-зелені), рожеву або буру (плоди починають червоніти) і червону (плоди червоні).
Плоди зеленої і бланжевої стиглості збирають для дозрівання та транспортування на далекі відстані. Для реалізації і переробки плоди збирають у рожевій стиглості. Через день після збирання вони стають червоними.
Вручну помідор починають збирати, як правило, при дозріванні 10-15% плодів, однак залежно від ситуації на ринку багато фермерів починають збирання і раніше. Ціна реалізації помідора дуже сильно залежить від строків його надходження на ринок. Тому за більш раннього надходження продукції на ринок навіть на один-два тижні, може подвоїти доходи фермера із-за більш високої реалізаційної ціни.
Сучасні гібриди дозрівають досить дружно, і їхні плоди, залишаючись на рослинах уже дозрілими, дуже тривалий час зберігають і товарні якості, і транспортабельність, що теж дозволяє регулювати частоту зборів і зводити її до мінімуму.
Для прискорення дозрівання плодів помідор обробляють препаратами групи етефонів (етефон, етрел, гідрел, декстрел і т.д.). Варто пам'ятати, що ефективність цієї обробки значною мірою залежить від погодних умов у наступний період. Обробку варто проводити за температури не нижче 15°С. За нижчих температур обробка є малоефективною. Також потрібно пам'ятати, що через 5-7 діб після обробки структура плоду розрихлюється (плоди стають м'якими), тому площі обробки потрібно координувати з можливістю збирання. Така обробка збільшує кількість зрілих плодів на 15-30%.
Зберігають свіжі плоди в тарі у закритих чистих приміщеннях, що вентилюються. Строки зберігання помідора: червоного (жовтого, оранжевого), рожевого ступенів зрілості за температури 0+20С не більше 1-1,5 місяця, бурого +4+60С, молочного +8+100С, зеленого +12-+140С – не більше 1 місяця. Відносна вологість повітря повинна становити 85-90%.
Кутовенко В.Б., канд. с. г. наук, кафедра Овочівництва НУБіП України
Гаврилюк О.С., Заліщицький аграрний коледж ім. Храпливого
